Ухвалений на зустрічі глав країн-членів Північноатлантичної Ради у
Вашингтоні 24 квітня 1999 року
1. Двері до членства в НАТО відповідно до Статті 10 Договору про
створення Північноатлантичного Альянсу залишаються відкритими. План
дій щодо членства в
НАТО
(ПДЧ), що будується на основі інтенсивного, Індивідуального діалогу
з питань членства, складено таким чином, щоб посилити те міцне
зобов'язання стосовно подальшого розширення НАТО шляхом
запровадження програми заходів, спрямованих на надання допомоги тим
країнам, котрі прагнуть до цього, в їх підготовці до можливого
майбутнього членства. Необхідно пам'ятати про те, що рішення, які
прийматимуться претендентами, виходячи з отриманих ними порад,
залишатимуться рішеннями національного рівня, котрі приймаються та
впроваджуються виключно на відповідальність країни, про яку йде
мова.
2. В програмі претендентам запропоновано перелік заходів, з якого
вони можуть вибрати лише ті, котрі, на їх думку, є найціннішими з
точки зору полегшення їх підготовки. Активна участь в механізмах ПЗМ
та РЄАП залишається суттєво важливою для тих країн-кандидатів, котрі
бажають далі поглибити своє військово-політичне залучення до
діяльності Альянсу.
3. Будь-яке рішення щодо запрошення тієї чи іншої країни-кандидата
для започаткування переговорів з Альянсом про приєднання до НАТО
буде прийматися в кожному конкретному випадку країнами-членами НАТО
згідно з параграфом 8 декларації Мадридського саміту, та згідно з
декларацією Вашингтонського саміту. Участь в Плані дій щодо членства
в НАТО, що відбуватиметься на основі самодиференціації, не означає,
що будуть існувати якісь часові рамки щодо прийняття таких рішень чи
будь-яка гарантія того, що врешті-решт членство стане реальністю. Цю
програму не можна розглядати як перелік критеріїв стосовно членства.
Втілення:
4. План дій щодо членства, який є фактичним проявом політики
Відкритих дверей, складається з п'яти розділів, а саме:
I.
Політичні та економічні питання;
II.
Оборона/Військові питання;
III.
Питання ресурсів;
IV.
Питання безпеки;
V.
Правові питання.
У кожному з цих розділів визначені питання, які можуть бути
предметом обговорення (список не е повністю вичерпним), та
висвітлюються механізми, за допомогою яких можна якнайкраще
здійснювати підготовку до можливого кінцевого членства.
Перелік питань, визначених для обговорення, не є набором критерій
для набуття членства; цей перелік також розрахований на те, щоб
охопити всі ті проблеми, які визначать для себе самі
країни-претенденти, як питання, котрі вони бажають розглянути.
5. Від кожної країни-претендента вимагатиметься, щоб вона розробила
річну національну програму підготовки до можливого майбутнього
членства, де було б викладено завдання та цілі підготовки і де б
містилася конкретна інформація щодо тих заходів, які нею
здійснюються, стосовно відповідальних за це органів, а там, де це
доцільно, також графік роботи для конкретних аспектів такої
підготовки. Країни-претенденти, за власним бажанням, можуть
осучаснювати таку програму відповідно до вимог часу. Програма
слугуватиме основою для відстеження Альянсом прогресу, досягнутого
країнами-претендентами, та для забезпечення зворотного зв'язку.
6. Зустрічі відбуватимуться за формулою 19+1 в Північноатлантичній
Раді та в інших органах, а також, якщо це буде доцільно, в рамках
Групи НАТО з питань міжнародного персоналу та військових повноважних
представників НАТО.
7. Зворотній зв'язок та поради з питань Плану дій щодо членства буде
забезпечено за допомогою механізмів, в основі яких лежатимуть ті
формули, що зараз використовуються країнами-партнерами, а саме:
зустрічі за формулою 19+1 та семінари в рамках Групи НАТО. Ці
семінари проводитимуться, якщо виникатиме в цьому потреба, з метою
обговорення конкретних питань, що визначатимуться Планом дій.
8. Групу НАТО, як завжди, очолюватиме заступник Генерального
секретаря, заступник Директора з питань міжнародного військового
персоналу, країнам-претендентам. З плином часу та по мірі набуття
досвіду будуть відпрацьовані належні процедури. Країни-претенденти
мають подавати письмові заяви на проведення семінарів заступнику
Генерального секретаря (його особистому помічнику), який нестиме
відповідальність за впровадження Плану дій щодо членства та за
розробку календарного плану зустрічей під загальним керівництвом
Верховного політичного комітету в його розширеному складі, який є
координуючим органом з цих питань.
9. Щороку Альянс готуватиме звіт для окремих країн-претендентів,
тобто своєрідний зворотній зв'язок, де головну увагу буде
зосереджено на зрушеннях в тих сферах, які охоплені щорічними
національними програмами країн-претендентів. Цей документ стане
основою для обговорень під час засідання Північноатлантичної Ради за
участю країни-претендента. За допомогою цього звіту буде легше
визначати напрямки подальших дій, однак питання відносно того, чи
брати на себе зобов'язання щодо подальших дій, вирішуватиметься на
розсуд самої країни-претендента.